Музейне свято - без святкового настрою

Традиційно останній місяць весни вважається місяцем різноманітних культурно-мистецьких подій, в цей же час в усьому світі відзначається і День музеїв – щорічне свято музейної спільноти, коли більшість музеїв працюють безкоштовно і влаштовують різні благодійні акції для своїх відвідувачів. Вперше Міжнародний день музеїв відзначили 18 травня 1977 після затвердження цього свята на одинадцятій Генеральної конференції міжнародної ради музеїв, що проходила в Москві та Ленінграді. А з 2005 року щорічно стала проводитися Міжнародна акція – "Ніч музеїв", яка проходить за підтримки міжнародної ради музеїв (ІКОМ) під патронатом Ради Європи. Тільки минулого року в акції взяли участь більше 2300 музеїв Європи, в тому числі з країн пострадянського простору. Останнім часом до цієї акції намагаються приєднатися і деякі українські музеї. Але поки що ініціатива вітчизняних музейників тримається переважно на голому ентузіазмі при абсолютному ігноруванні з боку влади і фінансових структур.

Ніч загадок і «тиха дискотека».

Щорічно акція «Ніч музеїв» змінює свій девіз та тему. Цього року всі європейські музеї працювали під девізом «Музей і пам'ять», але в Києві цю акцію підтримали всього три музеї: Національний музей Т. Шевченка, Національний художній музей України і музей М. Заньковецької (філія Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України ), які 14 травня продовжили час своєї роботи до 24:00.

У цей надурочний час, відвідувачі Національного музею Шевченка змогли побачити святкову виставу «Музи Шевченка», присвячене жінкам у житті Кобзаря, зокрема, тим дамам серця, які надихали і дарували йому любов.

У музеї ім. Марії Заньковецької влаштували акцію «Ніч загадок», метою якої було пролити світло на невідомі сторінки з біографії першої народної артистки країни. У житті актриси, роль якої в цей день грала народна артистка України Лариса Кадирова, було багато нерозгаданого і таємничого, пов'язаного з любов'ю і творчістю. Гості музею змогли приєднатися до інтерактивної екскурсії, під час якої пропонувалося розгадати шаради і головоломки, а ще знайти скарб старого кравця, колись захований в садибі актриси.

Надзвичайно цікаву програму запропонував і Національний художній музей України, який представив передаукціонну виставку «Просто. Мистецтво », яке відкрилося за підтримки Фонду Центр Сучасного Мистецтва напередодні акції. До програми «Ніч музею» також увійшов медіа-проект «Фрагменти» яскравого представника українського постмодерного мистецтва Володимира Яковця, який презентував відео-документацію акцій 2000-х років, фотографії і мальовничі серії «Покоління», «Віддзеркалення», «Ідеал» і « Блакитна культура ». Музичний супровід забезпечила київська рок-група «SINGLETON», познайомивши відвідувачів музею зі своєю новою акустичною програмою. А на завершення гостей чекав справжній сюрприз – «Тиха дискотека», малознайоме явище для українських меломанів, однак дуже популярне в Європі, де такі дискотеки дуже популярні. Суть її полягає в тому, що відвідувачі будь-якої музейної установи або галереї можуть насолоджуватися мистецтвом, гуляючи виставковими залами в навушниках і слухаючи відповідний певної експозиції музичний саундтрек, а охочі навіть можуть потанцювати ...

Цінності без охорони

На жаль, на відміну від минулого року, столичних музеїв, побажали приєднатися до Міжнародної акції «Ніч музеїв» значно зменшилася. Причина банальна – відсутність будь-якої підтримки з боку міста, держави і, зокрема, Міністерства культури. Коментуючи ситуацію, голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець зазначив, що «відмова від участі у такій популярній акції, безумовно, є німим протестом музейників проти відносини нинішньої влади до музейної справи ...» Він вважає, це дуже виразним показником, якщо всього лише 3 музеї з 100, які є в Києві, влаштовують для своїх відвідувачів подібні акції.

Депутат підкреслив, що «крім фінансування, рівня зарплат і умов праці музейників є і суто технічна проблема, яка не дає можливості провести повноцінну« Ніч музеїв »у столиці – це охорона музеїв». Після гучного скандалу два роки тому, коли музеї національного і державного рівня залишилися без охорони через значну заборгованість київської влади перед службою державної охорони, ситуація все ще залишається серйозніше. На сьогодні переважна більшість музеїв охороняється днем ​​тільки вахтерами, а вночі – сигналізацією. «Тому, якщо влада не змінить на 180 градусів свій курс і не повернеться обличчям до музейників, то і в наступному році кияни знову не дочекаються справжньої« Ночі музеїв », – вважає голова комісії Київради з питань культури і туризму

Ця проблема не дає спокою і музейникам, які, продовжуючи термін роботи своїх закладів у позаурочний час і не маючи коштів на посилення охорони, змушені розраховувати тільки на свої власні сили. «Дуже складно організувати, щоб музей працював до 24 годин, – зазначає заступник директора Національного художнього музею України Марина Скирда, – але нам цікаво це робити, тому що ми намагаємося скласти якусь розумну та приємну альтернативу нічним клубам чи іншим нічним розвагам, щоб залучити в наш музей активну і творчу молодь. Під час проведення таких заходів, музеї не просто відкривають свої двері, а стають, дійсно, відкритим простором для спілкування, обміну враженнями, творчого самовираження відвідувачів, що є великим позитивом для кожного музею », – вважає представник музею.

Музеям потрібна державна підтримка

Звичайно ж, далеко не кожен музей має відповідний потенціал і сміливість влаштувати подібний захід хоча б раз на рік. А відсутність належного фінансування зводить до мінімуму і творчий креатив. За словами М. Скирди, досвід європейських, а останнім часом і російських музеїв, які також активно підтримують цю міжнародну акцію, показує, що без підтримки держави, самостійно музеї не мають можливості гідно себе представляти. «Якщо в Петербурзі влаштовують« Ніч музеїв », то муніципалітет не тільки допомагає посилити охорону музейних цінностей, але й організує додатковий громадський транспорт, продовжуючи його роботу, для того, щоб люди могли вільно переміщатися в просторі міста і відвідати всі музеї, які їм цікаві », – говорить М. Скирда.

Так само з розумінням ставляться до музейної справи і в Європі. У європейських країнах більшість музеїв знаходяться під державною опікою, а влада всіляко сприяє їх недоторканності, підтримуючи музейників різними спеціальними програмами, грантами, вводячи різні пільги, скасовуючи податки і т.д. Україна має колосальний потенціал стати всесвітньо відомої музейної державою, адже на сьогоднішній день в нашій країні налічується близько 5 000 різних музеїв – рекордна кількість на всьому європейському континенті. (Приміром, у Німеччині – близько 3200 музеїв, у Великобританії – 2200, у Франції – 1900, в Італії – 1800) Втім, лише десята частина з вітчизняних музеїв, перебувають у державній та комунальній власності, але і вони не мають належної підтримки і опіки.

Фахівці музейної справи в Україні відзначають, що така ситуація змушує створити спеціальний орган, який би на державному рівні займався музеями. Наприклад, державний комітет музеїв або хоча б повноцінний департамент Міністерства культури і туризму України, адже сьогодні в його структурі є тільки невеликий музейний відділ, який керує підлеглими закладами.

Представники музейної спільноти відзначають, що останнім часом почастішали випадки рейдерських атак, відчуження землі, відселення музеїв з приміщень, пограбування колекцій і т.д. Немає органу, який би цілеспрямовано займався розшуком і поверненням культурних цінностей Україні з-за кордону. Відповідно, необхідність державної підтримки та захисту музеїв наявності. Як і створення самостійної профільної структури, яка б організувала опіку над музеями і могла стати генератором подальшого розвитку музейної справи.

джерело – http://www.golosua.com/ua/main/article/kultura/20110516_muzeynyiy-prazdnik-bez-prazdnichnogo-nastroeniya