рагулі серед нас
Історія ця почалась не вчора, і навіть не тиждень тому.
В Харкові неспокійно: то в одному місці комусь заважають 6 тис. дубів, то хтось хоче побудувати гольф-центр на місці лісопарку. Ініціативна група харківчан зверталась до президента, олімпійських медалістів за підтримкою, влаштовувала перформанси і мітинги, зібрали 10 тис. підписів проти виділення землі. Але в середині квітня міська влада заборонила відкрито висвітлювати проблеми з виділення ділянок по телебаченню.
Збори, підписи, брифінги на головній площі міста – ніщо не зупиняло місцеву владу від знищення рекреаційних зон.
20 травня почалась вирубка в Парку Горького. Це центральний парк міста, площею більш як 130 га. В 2008 році під різними приводами 45 га парку були заявлені під вирубку. 10 га для автодороги – решту для іншої забудови. Ніяких публічних обговорень чи слухань думки харків`ян.
Вирубка почалась тихо. Екологи забили тревогу. Виявилось, що дозволів на вирубку у робочих немає. На місце була одразу ж викликана міліція, щоб затримати правопорушників. З того дня в парку постійного перебував хтось з активістів аби попередити вирубку. Але вже 21 травня активісти були затримані міліцією(!!!), а незаконна вирубка продовжилась.
Далі під катом.
Деякий час тому мені на очі потрапив диск "Зроблено в Україні: Найкращі українські короткометражки". Будучи не дуже байдужою до короткометражок і до "зроблено в Україні" водночас, я взялась за пошуки цього DVD. В магазинах його знайти – днем з вогнем, а на сторінках провідних українських інтернет-крамниць ціна була як за два квитки до бюджетного кінотеатру до шостої вечора. Тобто – не можна ...
