категорії: блоґ-запис

фести: Більшого вимагай!

на фестах ми маємо ярмарки і концерти, ну ще можна позаглядати на майстерні або навіть пробитись до них

але здебільшого це важка робота – пробитись на майстерні

саме в час коли починається музика найгостріше видно, що дійсно мало б бути зроблено на фестивалі

певно, організація вечорниць раз на два тижні зайняла набагато менше ресурсів у організаторів, аніж великий (чи навіть маленький) фестиваль; а мала б набагато більший ефект

що має бути на цих вечорницях? наприклад: примірників 20 десятки наймелодійніших українських народних пісень(тексти для всіх бажаючих приєднатись), акордеон і два перші голоси, всі інші – підтягнуться, як підтягуються до "горіла сосна, палала" – не у всіх хто є на фестивалі, це в крові, але всі співають. то чому б не зробити вечорниці – міні-тренінг до великих фестивалей. ще можна зробити танцювальну майстерню суто українських танців. або навіть з'єднати ці дві ідеї. не багато людей потрапляє на майстерні під час фестивалів – але всі танцюють. і дуже прикро коли танець обмежується водінням хороводу – з-за простого невміння і незнання як по іншому можна виразити енергію, що переповнює.

мені дивно, як в період найрізноманітніших вечірок ніхто ще не робить просто ВЕЧОРНИЦЬ. так, були спроби. але я говорю не про щось масове або багатозатратне. це щось зовсім просте.

а ще дивно, коли використовують мікрофони для народних пісень. ВСІ Ж СПІВАЮТЬ. навчіть всіх співати правильно і вимкніть мікрофони. в Естонії збираються тисячні хори(професійні і любительські) на стадіонах і просто співають, бо так вимагає душа. а не тому що концерт.

додати б трохи участі глядачів у процес концертів і майстерень – і у нас би були найращі фестивалі.